Борг по виплаті аліментів спадкодавця вираховується із спадкової маси

Нововведення, яке було прийнято ВСУ у поставнові від 21.03.2018 р. у справі № 161/11682/15-ц, запровадило нову судову практику з приводу виключення розміру аліментів спадкодавця із загальної спадкової маси.

Так, ст. 608 ЦК України втсановлює, що зобов’язання припиняється у зв’язку зі смертю фізичної особи, зокрема зобов’язання зі сплати аліментів припинилося оскільки воно нерозривно пов’язано із померлим батьком і не може бути виконано іншою особою.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобов’язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину; кожен із спадкоємців зобов’язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині; вимоги кредитора спадкоємці зобов’язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.

Виходячи зі змісту указаної норми, це правило визначає загальний характер відповідальності спадкоємців за боргами спадкодавця, незалежно від виду спадкування. Для всіх спадкоємців існує однакова межа відповідальності за боргами спадкодавця, зокрема, часткова відповідальність.

За змістом статті 194 СК України від погашення заборгованості за аліментами боржника не може звільнити жодна обставина. У випадку смерті платника аліментів його спадкоємці за рахунок наявних активів спадкової маси зобов’язані погасити заборгованість за аліментами на дитину. Обов’язок платника аліментів по їх сплаті після його смерті припиняється як нерозривно пов’язаний з його особою батька і не може бути виконаний іншою особою (стаття 608 ЦК України).

Зобов’язання зі сплати аліментів” є таким, що нерозривно пов’язане із особою боржника, і дійсно припиняється зі смертю боржника. Проте заборгованість по аліментах, яка існувала до моменту смерті боржника є зобов’язанням, яке не припиняється зі смертю боржника, тому включається до спадкової маси. Згідно з вищевказаним нормами, спадкоємці успадковують як і активи, так і борги спадкоємця.